Жителі Вільногірська стали донорами крові

Сьогодні, 21 березня, у Вільногірській центральній міській лікарні жителі та гості міста здавали свою кров для подальшого переливання хворим. Кров брали медики структурного підрозділу з Кам’янського «Дніпропетровської обласної станції переливання крові».

Подробиці дізнавалися журналісти Вільногірськ IN.UA

Донація крові у Вільногірську

Цьогоріч спеціалісти Кам’янського підрозділу обласної станції переливання крові у Вільногірськ завітали вперше. Процедуру донації планують повторити за два місяці.

«Були у Вільногірську й у 2023 році. Через два місяці ми знову плануємо приїхати до міста. Кров потрібно здавати, хворі в лікарнях її потребують. Також велика нестача крові є наразі для військових. Вона йде на різні напрямки. Саме у Вільногірську охочих здавати кров дійсно багато. Раніше більше було чоловіків донорів, зараз – переважно жінки», — розповідає старша лаборантка Тетяна Яковенко.

З однієї людини забирають 450 мілілітрів крові, це стандартна доза донації. Рекомендують спеціалісти станції переливання крові здавати її раз на два місяці. Наразі велика нестача І, III та IV негативної груп крові, кажуть спеціалісти. 

Кров обов’язково перевіряють на ВІЛ, сифіліс та гепатити.

Одна донація триває близько 5 хвилин. Це за умови, що донор підготовлений. 

Перед здачею крові вільногірці проходили реєстрацію, де їм надавали номер донора. Потім вони проходили обстеження терапевта. Лікарка перевіряла тиск, ставила питання про самопочуття та хронічні захворювання. Донору визначали групу крові та гемоглобін. Після ретельної перевірки донорів допускали до здачі крові.

«В цьому році я вперше здаю кров. Готувався, дотримуватися дієти. Здаю кров на ЗСУ», — розповідає житель Вільногірська Євген Романов.

Перед донацією людям пропонували випити чай з печивом, такий перекус позитивно впливає на самопочуття під час та після здачі крові.

«Я здаю кров майже кожні два місяці, щоб лікарі могли рятувати наших військових. Здаю у Кам’янському, а сьогодні зручно, бо станція переливання приїхала до нас», — ділиться вільногірка Наталія Горбович.

Читайте також:

• Як підготуватися до донації крові: у Вільногірській ЦМЛ проведуть донорський день
• Пологи у кареті швидкої: як народжують вільногірські жінки

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

День Вінні-Пуха відзначають на честь письменника Алана Александра Мілна – автора знаменитих дитячих історій, який народився 18 січня 1882 року в районі Хампстед у Лондоні. Саме він подарував світові Вінні-Пуха та його друзів – персонажів, які вже багато десятиліть залишаються близькими й улюбленими для різних поколінь читачів.

Про повідомляє Ділова Мова. 

Історія створення 

Історія Вінні-Пуха має цілком реальне походження. Як розповідає Ліндсі Маттік у книжці “У пошуках Вінні”, у 1914 році канадський військовий ветеринар Гаррі Колеборн під час служби в Першій світовій війні придбав ведмежа за 20 доларів. Він назвав його Вінні на честь свого рідного міста Вінніпег. Він став талісманом полку, що перебував в Англії, а згодом, перед відправленням солдата на фронт у Францію, його залишили в Лондонському зоопарку – там було безпечніше.

Цікавий факт: на відміну від літературного персонажа, справжня Вінні була дівчинкою. Образ Вінні-Пуха Мілн створив, надихнувшись плюшевим ведмедиком свого сина Крістофера Робіна. А частина імені “Пух”, за однією з версій, походить від імені лебедя. Деякі дослідники вважають, що родина Мілнів зустріла лебедя на ім’я Вінні під час відпустки, а сам письменник згадував його у вірші “Дзеркало”.

День Вінні-Пуха – це гарна нагода повернутися до теплих спогадів дитинства й дізнатися більше про історію улюблених героїв. Усвідомлення того, що казковий ведмедик має реальне історичне підґрунтя, робить його образ ще більш зворушливим і особливим для читачів будь-якого віку.

Читайте також:

День брауні: готуємо найсмачніший десерт за лічені хвилини

17 січня у світі відзначають День піци – з хрумкою скоринкою, тягучим сиром і безліччю начинок на будь-який смак – піца об’єднує людей у різних країнах і культурах. У цей день пропонуємо згадати її історію та приготувати домашню піцу “Маргариту”.

Більше на Вільногірськ IN.UA 

Історія 

Сучасна піца у звичному для нас вигляді з’явилася в італійському Неаполі у XVIII столітті. Однією з найвідоміших сторінок її історії став 1889 рік, коли неаполітанський майстер Раффаеле Еспозіто приготував особливу піцу на честь королеви Маргарити Савойської. Для неї він використав помідори, моцарелу та базилік – інгредієнти, що відтворюють кольори італійського прапора. Саме так народилася піца “Маргарита”, яка згодом здобула світову популярність.

У 2017 році мистецтво неаполітанських піцайоло офіційно визнали нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО, що підтвердило унікальну культурну й гастрономічну цінність піци. 

В Італії Всесвітній день піци відзначають 17 січня — у день святого Антонія Абата, покровителя пекарів і піцайоло. Особливо урочисто це свято проходить у Неаполі, де його традиційно вважають професійним днем майстрів піци.

Рецепт піци 

Інгредієнти: 

Тісто:

• 400 грамів борошна +для підпилу; 
• 200 мілілітрів води; 
• 10 грамів пресованих дріжджів; 
• 1 столова ложка олії; 
• 0,5 чайної ложки цукру; 
• дрібка солі. 

Соус: 

• 150 грамів томатів пелаті; 
• 2 зубчики часнику; 
• 1 столова ложка оливкової олії; 
• 3 листочки базиліку; 
• дрібка солі; 
• дрібка цукру. 

Начинка: 

• 150 грамів сиру моцарела; 
• 1 томат; 
• 10 листочків базиліку для подачі. 

Приготування:

Готуємо тісто

1. Опара: У мисці змішайте теплу воду, дріжджі, цукор та сіль. Перемішайте до розчинення.

2. Заміс: Додайте борошно та олію. Замісіть еластичне тісто, що не липне до рук. Сформуйте кулю.

3. Відпочинок: Залиште тісто в теплому місці на 60 хвилин, потім обімніть його і покладіть у холодильник ще на 60 хвилин.

Робимо соус та начинку

1. Соус: Блендером перебийте томати пелаті з часником, базиліком, олією та спеціями до однорідності.

2. Підготовка: Натріть моцарелу на крупній тертці, томат наріжте тонкими кружальцями.

Збірка та випікання

1. Формування: Розділіть тісто навпіл. Розкочуйте корж товщиною 2 міліметри, зробивши невеликі бортики (до 3 сантиметрів).

2. Начинка: Змастіть основу соусом (відступаючи 2 сантиметри від краю). Рівномірно посипте сиром, а зверху викладіть скибочки томатів.

3. Духовка: Випікайте 20 хвилин при температурі 230°C.

Порада: Свіжі листочки базиліку додавайте вже на готову гарячу піцу перед подачею — так вони збережуть колір та аромат.

Читайте також:

Що приготувати із залишків куті: рецепти