Донація крові у Вільногірську/ фото Вільногірськ IN.UA
Сьогодні, 21 березня, у Вільногірській центральній міській лікарні жителі та гості міста здавали свою кров для подальшого переливання хворим.Кров брали медики структурного підрозділу з Кам’янського «Дніпропетровської обласної станції переливання крові».
Цьогоріч спеціалісти Кам’янського підрозділу обласної станції переливання крові у Вільногірськ завітали вперше. Процедуру донації планують повторити за два місяці.
«Були у Вільногірську й у 2023 році. Через два місяці ми знову плануємо приїхати до міста. Кров потрібно здавати, хворі в лікарнях її потребують. Також велика нестача крові є наразі для військових. Вона йде на різні напрямки. Саме у Вільногірську охочих здавати кров дійсно багато. Раніше більше було чоловіків донорів, зараз – переважно жінки», — розповідає старша лаборантка Тетяна Яковенко.
Черга донорів у Вільногірську/ фото Вільногірськ IN.UA
З однієї людини забирають 450 мілілітрів крові, це стандартна доза донації. Рекомендують спеціалісти станції переливання крові здавати її раз на два місяці. Наразі велика нестача І, III та IV негативної груп крові, кажуть спеціалісти.
Кров обов’язково перевіряють на ВІЛ, сифіліс та гепатити.
Одна донація триває близько 5 хвилин. Це за умови, що донор підготовлений.
Перед здачею крові вільногірці проходили реєстрацію, де їм надавали номер донора. Потім вони проходили обстеження терапевта. Лікарка перевіряла тиск, ставила питання про самопочуття та хронічні захворювання. Донору визначали групу крові та гемоглобін. Після ретельної перевірки донорів допускали до здачі крові.
«В цьому році я вперше здаю кров. Готувався, дотримуватися дієти. Здаю кров на ЗСУ», — розповідає житель Вільногірська Євген Романов.
Перед донацією людям пропонували випити чай з печивом, такий перекус позитивно впливає на самопочуття під час та після здачі крові.
«Я здаю кров майже кожні два місяці, щоб лікарі могли рятувати наших військових. Здаю у Кам’янському, а сьогодні зручно, бо станція переливання приїхала до нас», — ділиться вільногірка Наталія Горбович.
Олександр Зінченко/ фото з особистого архіву героя
Олександр Зінченко — людина, чиє життя вже багато років присвячене дитячій душі. Сьогодні він не лише допомагає малечі долати внутрішні кризи як фаховий психотерапевт, а й будує для них безпечний простір у площині художнього слова.
Шлях Олександра до дитячої книги прокладений крізь роки психотерапевтичної практики. А робота в гуманітарній сфері та участь у евакуації після початку повномасштабного вторгнення лише посилили його бажання писати саме для маленьких читачів.
“Я дитячий психотерапевт, і все моє життя присвячене психотерапії та дітям. З початку повномасштабного вторгнення я тривалий час працюю у гуманітарній сфері, зокрема на евакуації, і вся моя діяльність завжди пов’язана з підтримкою дітей”, — каже психотерапевт.
Казки Олександра про військових і написані на основі реальних подій. Вони допомагають малечі зрозуміти складні ситуації та емоції через безпечні метафори.
“Найважче говорити про смерть. Я не уникаю таких тем, як смерть, як війна, тобто мої казки написані на основі реальних історій військовослужбовців, — каже психотерапевт. — Все це побудовано на безпечних метафорах для дітей. Тобто ці казки не травмують, вони гарно все пояснюють. Таким чином, майстерне використання метафор забезпечує дітям здорову психіку. І допомагає їм розуміти про що йде мова в цих казках”.
Олександр додає, що його казки створюють місток між дитячими емоціями та реальністю. Це допомагає малечі розуміти складні почуття і події навколо.
“Ці історії на часі. Вони пояснюють реальність через казку та показують боротьбу світла і пітьми”, — підсумовує Олександр Зінченко.
Цільовою аудиторією є діти віком від 4 до 10 років.
“Дві казки — це 8-10 років, всі інші — 4-6 років”, — пояснює автор.
Казки Олександра Зінченка поки що не побачили світ. Сам автор називає кілька причин.
“Перший момент — моя неосвіченість у друкарській діяльності. Другим моментом є те, що у мене немає ілюстрацій до моїх казок”, — зізнається психотерапевт.
Наразі в його доробку сім казок, проте готові ілюстрації є лише для однієї з них.
“Зараз я працюю над тим, щоб у проєкті зʼявилися ілюстрації у спільній колаборації з коледжем культури”, — каже Олександр.
За словами Олександра Зінченка, книги можуть вийти друком орієнтовно влітку, коли питання ілюстрацій буде закрито.
Алеї вулиць Вільногірська / фото, Вільногірськ IN.UA
Два дні журналістка Вільногірськ IN.UA намагалася поспілкуватися з головним інженером КП “Жилкомсервіс” Віталієм Федоренком щодо ситуації з посипкою доріг у місті. Телефонні коментарі посадовець відмовився надавати, наполягаючи на особистій зустрічі. Утім, домовленості так і не завершилися розмовою по суті — натомість журналістка перевірила на собі, в якому стані нині вулиці Вільногірська.
“По телефону не спілкуюсь”: як починалася комунікація
Ситуація з ожеледицею та посипкою доріг у Вільногірську вже не перший тиждень викликає занепокоєння мешканців. Саме тому журналістка Вільногірськ IN.UA звернулася за коментарем до головного інженера КП “Жилкомсервіс” Віталія Федоренка — підприємства, яке безпосередньо займається посипкою доріг.
Багнюка з талого снігу та матеріалу для посипки на дорозі / фото, Вільногірськ IN.UA
Втім, цього разу телефоном посадовець спілкуватися відмовився. Хоча раніше журналістка вже була знайома з Віталієм Федоренком і вони неодноразово спілкувалися телефоном, цього разу він наполягав на особистій зустрічі — за умови пред’явлення журналістського посвідчення.
Дорога до “Жилкомсервісу”: півгодини через слизьку “кашу”
Журналістка вирішила вийти завчасно, щоб перевірити, чи безпечно дістатися до “Жилкомсервісу” пішки від редакції.
Половину шляху довелося долати близько пів години — по слизьких тротуарах, вкритих “кашею” з розталого снігу та матеріалу для посипки. Місцями пересування було небезпечним, а калюжі з талої води ускладнювали прохід.
Калюжі з талої води / фото, Вільногірськ IN.UA
Саме під час цього шляху Віталій Федоренко зателефонував журналістці.
У телефонній розмові посадовець повідомив, що терміново виїхав у робочих справах і цього дня зустрічі вже не буде.
“Я терміново поїхав по робочим справам. Зустрінемось завтра. Але ж ви розумієте, що в місті багато проблем, тому зранку зателефонуйте — і я скажу, на який час”, — повідомив Федоренко.
Звичайно, ми чудово розуміємо, що у керівника комунальних служб завжди багато роботи і обмаль часу. Саме тому і пропонуємо зручний і швидкий формат співпраці телефоном. Тим більш, що ми давно знайомі. Прикро, що нас сприймають з підозрою.
“Горять звіти”: другого дня зустріч знову не відбулася
Наступного дня журналістка знову зв’язалася з Віталієм Федоренком, аби уточнити час зустрічі. Цього разу, за словами журналістки, він був люб’язним, однак повідомив, що часу немає ані на особисту зустріч, ані на телефонну розмову.
Посадовець пояснив це терміновими звітами та постійними поїздками містом. Також він зазначив, що наразі немає сильних морозів, тож усі запитання можна поставити в понеділок.
У розмові Віталій Федоренко також повідомив, що не володіє повною інформацією щодо посипки доріг. За його словами, на балансі КП “Жилкомсервіс” перебуває чотири трактори для посипки, однак підприємство є лише виконавцем робіт.
Калюжі та слизота довкола / фото, Вільногірськ IN.UA
Робота головним комунальником міста доволі невдячна в моральному і психологічному аспекті. Як не старайся, більше ніж дозволяє бюджет і штат зробити не вийде. А містяни хочуть бачити результат, і бажано негайно.
От наприклад чотири трактори – це багато чи мало для такого міста, як Вільногірськ? Водіїв у нас теж чотири, чи двох вже мобілізували? Вся техніка на ходу, чи один трактор вже розбираємо на запчастини, бо ремонтувати немає коштів? Двірників вистачає? Посипати є чим? Якщо є, то наскільки вистачить?
Ніякої військової таємниці ми не випитуємо, щоб зустрічатися особисто. І наш дзвінок, це чудова можливість для пана Віталія показати містянам, що він реально компетентний спеціаліст, який в умовах обмежених можливостей робить все від нього належне. Та ж ні. Приходьте в понеділок.
Чого чекати далі: морози й стара проблема
На понеділок журналістка Вільногірськ IN.UA знову намагатиметься зустрітися з головним інженером, аби поставити всі запитання, які хвилюють мешканців громади.
Це особливо актуально з огляду на прогноз погоди: на вихідні синоптики передають морози. Після відлиги на дорогах лишається волога, яка при морозі швидко перетворюється на ожеледицю — небезпечну і для пішоходів, і для водіїв.
Бульвар Миру у Вільногірську / фото, Вільногірськ IN.UA
Дуже сподіваємось, що здоровий глузд переможе формалізм і швидка комунікація з громадою все ж можлива.
Редакція Вільногірськ IN.UA продовжить стежити за ситуацією та інформувати читачів про розвиток подій.
Олександр Зінченко — людина, чиє життя вже багато років присвячене дитячій душі. Сьогодні він не лише допомагає малечі долати внутрішні кризи як фаховий психотерапевт, а […]
Два дні журналістка Вільногірськ IN.UA намагалася поспілкуватися з головним інженером КП “Жилкомсервіс” Віталієм Федоренком щодо ситуації з посипкою доріг у місті. Телефонні коментарі посадовець відмовився […]
Лихівська селищна громада продовжує системну підтримку Збройних Сил України. Цього разу для потреб військової частини А067 було передано автомобіль Subaru Forester. Про це йдеться у […]
Одна знайдена граната, збережена “про всяк випадок”, обернулася для чоловіка кримінальним вироком, судимістю та випробувальним строком. Вільногірський міський суд затвердив угоду про визнання винуватості у […]
Завдяки небайдужості мешканців громади притулок для безхатніх тварин у Вільногірську зможе пережити холодний сезон у теплі. Нещодавно сюди доставили дрова, кошти на які вдалося зібрати […]
