Жителі Вільногірська стали донорами крові

Сьогодні, 21 березня, у Вільногірській центральній міській лікарні жителі та гості міста здавали свою кров для подальшого переливання хворим. Кров брали медики структурного підрозділу з Кам’янського «Дніпропетровської обласної станції переливання крові».

Подробиці дізнавалися журналісти Вільногірськ IN.UA

Донація крові у Вільногірську

Цьогоріч спеціалісти Кам’янського підрозділу обласної станції переливання крові у Вільногірськ завітали вперше. Процедуру донації планують повторити за два місяці.

«Були у Вільногірську й у 2023 році. Через два місяці ми знову плануємо приїхати до міста. Кров потрібно здавати, хворі в лікарнях її потребують. Також велика нестача крові є наразі для військових. Вона йде на різні напрямки. Саме у Вільногірську охочих здавати кров дійсно багато. Раніше більше було чоловіків донорів, зараз – переважно жінки», — розповідає старша лаборантка Тетяна Яковенко.

З однієї людини забирають 450 мілілітрів крові, це стандартна доза донації. Рекомендують спеціалісти станції переливання крові здавати її раз на два місяці. Наразі велика нестача І, III та IV негативної груп крові, кажуть спеціалісти. 

Кров обов’язково перевіряють на ВІЛ, сифіліс та гепатити.

Одна донація триває близько 5 хвилин. Це за умови, що донор підготовлений. 

Перед здачею крові вільногірці проходили реєстрацію, де їм надавали номер донора. Потім вони проходили обстеження терапевта. Лікарка перевіряла тиск, ставила питання про самопочуття та хронічні захворювання. Донору визначали групу крові та гемоглобін. Після ретельної перевірки донорів допускали до здачі крові.

«В цьому році я вперше здаю кров. Готувався, дотримуватися дієти. Здаю кров на ЗСУ», — розповідає житель Вільногірська Євген Романов.

Перед донацією людям пропонували випити чай з печивом, такий перекус позитивно впливає на самопочуття під час та після здачі крові.

«Я здаю кров майже кожні два місяці, щоб лікарі могли рятувати наших військових. Здаю у Кам’янському, а сьогодні зручно, бо станція переливання приїхала до нас», — ділиться вільногірка Наталія Горбович.

Читайте також:

• Як підготуватися до донації крові: у Вільногірській ЦМЛ проведуть донорський день
• Пологи у кареті швидкої: як народжують вільногірські жінки

Вільногірськ живе тут – Facebook, Telegram, Instagram

Питання розрахунку неоподатковуваного мінімуму доходів громадян традиційно викликає чимало плутанини серед українців. У 2026 році базовий принцип нарахування залишився незмінним, однак ключові фінансові показники, від яких залежать податкові розрахунки, оновилися.

Редакція Вільногірськ IN.UA пояснює, як правильно розуміти цей показник та у яких випадках його сума кардинально відрізняється.

Що таке неоподатковуваний мінімум доходів громадян

У чинному законодавстві України термін “неоподатковуваний мінімум доходів громадян” фактично не використовується як єдина універсальна сума для оподаткування. Його значення змінюється залежно від сфери застосування: податкової, адміністративної чи кримінальної.

У переважній більшості випадків, коли цей термін згадується у нормативних та підзаконних актах, під ним мається на увазі умовна фіксована сума — 17 гривень. Вона слугує виключно як технічна одиниця для розрахунків. Водночас існує принциповий виняток: у сфері адміністративного та кримінального законодавства цей показник прив’язується не до 17 гривень, а до розміру податкової соціальної пільги.

Оновлені соціально-економічні показники та ПСП у 2026 році

Як зазначають у Головному управлінні Державної податкової служби, з 1 січня 2026 року в Україні почали діяти нові соціально-економічні показники, які безпосередньо впливають на систему оподаткування фізичних осіб.

Зокрема, встановлено такі суми:

• прожитковий мінімум для працездатної особи — 3 328 гривень;
• мінімальна заробітна плата — 8 647 гривень.

Саме ці цифри є базою для визначення податкової соціальної пільги (ПСП) та встановлення граничних доходів для її застосування. Згідно з Податковим кодексом України, кожен платник податку має право на зменшення свого оподатковуваного доходу (заробітної плати) за рахунок цієї пільги.

Базовий розмір ПСП становить 50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 1 січня. Таким чином, у 2026 році розмір податкової соціальної пільги дорівнює 1 664 гривні. Податківці наголошують, що саме ця сума є основним соціальним інструментом, який впливає на рівень оподаткування громадян.

Подвійний підхід у юридичній практиці: як рахують штрафи та збитки

У юридичній площині зберігається подвійний підхід до використання неоподатковуваного мінімуму. Якщо для розрахунку штрафів застосовують 17 гривень, то для кваліфікації тяжкості правопорушення — показник податкової соціальної пільги (1 664 гривні у 2026 році).

Показовим прикладом є майнові злочини. Відповідно до статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, крадіжка майна вважається дрібною, якщо її вартість не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. У цьому випадку для розрахунку береться саме податкова соціальна пільга: 0,2 помножити на 1 664 гривні. Тобто межа становить 332,8 гривні.

Якщо ж вартість викраденого перевищує 332,8 гривні, для порушника настає кримінальна відповідальність за статтею 185 Кримінального кодексу України. Таємне викрадення чужого майна карається штрафом у розмірі від 1 000 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів. І саме на цьому етапі для визначення суми штрафу базовою розрахунковою величиною знову стають стандартні 17 гривень.

Таким чином, для визначення порогових значень у злочинах використовується податкова соціальна пільга, тоді як 17 гривень продовжують залишатися технічною величиною для розрахунку самих штрафних санкцій.

Читайте також:

Як продати або купити авто через Дію: інструкція

На розгляд Вільногірської міської ради винесено проєкт рішення про присвоєння звання “Почесний громадянин Вільногірської міської територіальної громади” двом військовим, які загинули, захищаючи Україну. 

Деталі читайте на Вільногірськ IN.UA. 

Звання планують присвоїти: 

• Алексєєву Микиті Сергійовичу (1.06.1996 – 16.03.2026) 

Микита народився 1 червня 1996 року у місті Вільногірськ. Він навчався у школі №3 та після її завершення вступив до гірничо-металургійного технікуму, де здобув фах техніка-електрика. Надалі працював на ВГМК. 

З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України. Служив бусолітом у 60-й окремій механізованій Інгулецькій бригаді, де виконував бойові завдання на різних напрямках. 

Микита загинув 16 березня 2026 року поблизу селища Райгородок Донецької області внаслідок влучання ворожого FPV-дрону. 

• Войтаніку Євгену Олександровичу (16.08.1992 – 22.03.2026)

Євген народився 16 серпня 1992 року у Вільногірську. Відвідував школу №1, після чого здобув фах техніка-електрика у Вільногірському технікумі НМетАУ. Згодом працював у магазині “Вольт”. 

У жовтні 2025 року його призвали на військову службу. Євген пройшов підготовку за стандартами НАТО. Виконував бойові завдання у складі штурмової бригади ЗСУ на Запорізькому напрямку. 

Загинув поблизу населеного пункту Островське Запорізької області внаслідок авіаудару. Євген отримав поранення, несумісні з життям. 

Відповідно до проєкту рішення, виконавчий комітет міської ради забезпечить гідне вшанування героїв. У холі приміщення виконкому планують розмістити фотокартки загиблих захисників, а також біографічні довідки, що розповідатимуть про їхній життєвий і бойовий шлях. Окрім цього, будуть представлені інформаційні матеріали, які висвітлюють їхній внесок у захист суверенітету України.

Читайте також:

У Вільногірську чотирьом захисникам присвоять звання “Почесний громадянин громади” (посмертно)