25 квітня психологиня фахового коледжу Катерина Матвійчук отримала диплом Лауреата VI обласного конкурсу «Психолог року – 2024». Тривав він 2 місяці. Організатор конкурсу департамент освіти Дніпра.

Більше розповіла журналістам Вільногірськ IN.UA практична психологиня Катерина Матвійчук.

Обласний конкурс «Психолог року – 2024»

Участь була важкою. Змагалися з Дніпропетровщини дев’ять учасників, каже Катерина. Після участі у конкурсі отримала диплом від директора департаменту освіти Дніпра Ольги Лозової та грамоту від Дніпровської облради.

«Себе не перемогти. Особистісне зростання, досвід, реалізація, самоактуалізація та самоствердження на життєвому шляху є важливим кроком для багатьох людей. Життя – нелегка справа і найважчі перші кроки. Робіть їх впевнено. Йдіть до своєї мети та мрії. Крокуйте вже сьогодні»,  – радить психологиня Катерина Матвійчук.

У перший день конкурсу потрібно було надати матеріали з досвіду роботи. Далі вже Катерина пройшла до другого туру та фіналу. 

Дев’ять психологів області змагалися і виконували завдання. Це створення відеокартки разом з візитівкою психолога. Друге завдання – провести улюблену психотехніку з аудиторією Дніпра.

Катерина обрала техніку, де люди повинні були зняти з себе напругу. Вивільнитись від бар’єрів та комплексів.

«Я проводила психотехніку «Піджак на вішалці». Треба було уявно зняти з себе піджак. Уявити себе без кісток, ніби ми всі зроблені з гуми. І порухатися вільно, рухаючи кістьми руки, плечима. Так люди знімали собі напругу та психологічні блоки. Потрібно було не просто провести психотехніку. А саме з тією з якою ти працюєш, яку ти досліджуєш, яку ти вдосконалюєш. Було цікаво», –  розповідає психологиня Катерина.

Ще психологи проходили тестування, створювали власні проєкти. Катерина Матвійчук обрала тему для захисту проєкту «Збереження ментального здоров’я учасників освітнього процесу».

По завершенню було нагородження. Всі завдання, які виконували давали певну кількість балів. 

Працює Катерина психологом вже три роки. Викладає предмет психології студентам фахового коледжу від першого до четвертого курсу. 

Напрямки роботи за якими працює практична психологиня

Діагностична робота – проводить тестування, використовує методику життєвих цінностей. 

Профілактична робота – це виступи  дітей разом з викладачем на просвітницькі теми, до прикладу протидія булінгу. Або ж обговорюють учні культуру спілкування серед студентів.

Коригуюча робота  –  це арттерапія, нейрографіка.

Супровід, – це консультації, психологиня допомагає учням зняти психологічну напругу та втому. Допомагає розв’язувати складні питання в колективі.

«Досить часто студенти звертаються за якоюсь допомогою.  Ми обговорюємо внутрішній стан, проговорюємо проблеми в родині, або ж десь з однолітками. Тому ці консультації важливі», –  ділиться психологиня.

Окрім роботи викладачка фахового коледжу має декілька хобі: спорт, читання книг та туризм. Ще молода жінка відвідує церкву. 

Читайте також:

• Переселенка з Нікопольщини допомагає корегувати мовні порушення 
• Підкорювачка вершин: незвичне хобі вільногірки

11 річний Федір має мрію — стати професійним художником і колись організувати власну виставку. Творчі роботи хлопчика вже можна побачити на шкільних виставках у ліцеї, де він навчається.

Журналістка Вільногірськ IN.UA поспілкувалася з Федором та його мамою — і ділиться історією про талант, натхнення та родинну підтримку.

Малює, мріє, надихає: історія юного вільногірця

У Вільногірську живе 11-річний хлопчик, який вражає своєю щирістю та творчим баченням світу. Федір Слишкін активно малює, ліпить з пластиліну та глини, вигадує власних персонажів і мріє стати художником. 

Творчість супроводжує його з раннього віку. Він залюбки малює на різні теми — від природи до улюблених героїв мультфільмів і комп’ютерних ігор.

“Мені дуже подобається мій малюнок персонажа Стіча з мультфільму “Ліло і Стіч”, — ділиться Федір.

У розмові з журналісткою Вільногірськ IN.UA хлопчик зазначив, що особливо надихають його яскраві кольори та казкові історії.

“Я люблю малювати природу, фрукти, овочі, а також цікавих героїв мультиків та персонажів з комп’ютерних ігор, в які я граю. Найбільше мені подобається малювати синім кольором, тому що більшість моїх персонажів сині й він мені нагадує небо”, — розповів Федір.

У своїх роботах юний митець переважно використовує олівці, хоча іноді звертається й до фарб. Удосконалює свої роботи юний вільногірець на гуртку з малювання.

“Малювати фарбами — це цікаво, але довше. А олівцями — швидше і простіше”, — пояснює Федір.

Окрім малювання, він активно займається ліпленням та шиттям. Створює з пластиліну й глини фігурки героїв, тварин та навіть фантастичних істот. Першу свою іграшку Федір пошив у 2022 році, тоді йому було 8 років.

Підтримка, що надихає: творча історія родини

“Коли я малюю або займаюсь ліпленням чи шиттям я відчуваю спокій і мені це подобається”, — поділився Федір своїми емоціями з журналісткою Вільногірськ IN.UA.

Його мама, пані Яніна, розповідає, що родина всіляко підтримує сина: 

“Ми завжди допомагаємо сину у будь-яких його починаннях, залюбки сідаю з ним малювати та вже й сама навчилась цієї справи. Федір сам почав шити, але якщо є якісь складні деталі, то я йому можу допомогти. Ідеї для своїх іграшок та виробів Федір придумує самостійно. З батьком купуємо всі необхідні матеріали, заохочуємо до нових ідей, не обмежуємо його фантазію”.

Мама Федора, Яніна, уважно стежить за його творчим розвитком, заохочує малювати, ліпити, вигадувати. На власному досвіді переконалась, як важливо для дитини мати підтримку з боку батьків. Саме тому Яніна дала пораду іншим родинам у громаді:

“Не бійтеся давати дитині свободу у творчості. Навіть якщо ви не одразу бачите результат — підтримка дуже важлива. Завдяки творчості діти відволікаються від своїх страхів. Розвивають свою уяву, нові можливості. Не обов’язково займатись на платних гуртках, є безліч відеоуроків, майстер-класів, інформації у соціальних мережах, завдяки яким можна всією родиною підтримувати та займатись розвитком таланту своїх дітей”. 

Творчий досвід дітей у Вільногірську доводить, що щира підтримка батьків може стати вирішальною у розкритті дитячих талантів. Так відбувається і в родині Федора. Під час розмови він з усмішкою розповідав, як мама підтримує його захоплення: зберігає малюнки, надихає пробувати нове й вірить у його мрію стати художником.

Читайте також:

• Від захоплення у дитячому садочку до персональної виставки: історія Аріни Затульної з Вільногірська
• “Я хочу, щоб мої пісні торкалися душі кожного слухача”, – історія Вікторії Осіпової, вихованки музичної школи Вільногірська

Матеріал створено та опубліковано в межах Програми стратегічної підтримки медіа @Lviv Media Forum. Вона реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program.

Вадим Коваленко отримав подвійний удару ворожого БпЛА “Ланцет”, під час виконання бойового завдання у 19 травня 2025 року, а 28 травня Вадим помер у лікарні.

На позачерговій сесії Вільногірської міської ради було прийнято рішення про присвоєння Вадиму Коваленку посмертно присвоєно звання “Почесний громадянин Вільногірської територіальної громади”

Вадим народився 21 листопада 1969 року у місті Вільногірськ. Після закінчення середньої школи №1 вивчився на екскаваторника у нашому місцевому професійно-технічному училищі (зараз – Західно-Дніпровський центр професійно-технічної освіти).

19 травня 2025 року, під час виконання одного із таких завдань, налетіли ворожі “Ланцети”… Удар був настільки сильним, що Вадим Коваленко отримав цілий ряд важких поранень, вражень життєво важливих органів. Його бойовий побратим, сам поранений, не залишив Вадима Борисовича, виніс із палаючого екскаватора, разом із іншими побратимами доставив до медслужби. Потім була реанімація в одній із клінічних лікарень Запоріжжя. Однак, врятувати життя воїна не виправдались.

28 травня 2025 року старший солдат Вадим Коваленко, не приходячи до свідомості, помер.